Україна! Скільки глибини у цьому слові… Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес, тихі плеса річок, сині очі озер і ставків. Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки, Карпатські верховини і донецькі простори, Полісся і Крим, це медові пахощі весняних садів і вранішні пісні пташок… це сповнені чарів духмяні й п’янкі, оповиті казковим зоряним небом колискові ночі…, це неймовірної краси світанкове море та залиті сонцем сині неприступні величні гори…, це біленькі охайні сільські хати і високорозвинені сучасні мегаполіси…, це багатонаціональне різномаїття культур і традицій…, це велич і мудрість історії й натхненне і невгамовне сьогодення…
А ще Україна – це неоціненне духовне багатство поколінь, які зберігають і примножують героїчну історію народу, та демонструють надзвичайний героїзм патріотів у різні періоди становлення державності.
У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате й славне минуле, сповнене героїчних подій розвитку державності у різні непрості часи, як розквіту й становлення незалежної держави, так і зазіхань з боку ворогів.
Розгорнуті матеріали щодо становлення державності в Україні в різні періоди представлені в тематичній виставці за посиланням: https://archive.od.gov.ua/vystavky-on-lajn/den-ukrayinskoyi-derzhavnosti/
Щороку 24 серпня Україна відзначає День Незалежності. Це знакове свято українці вважають днем утворення Української держави в сучасному вигляді. Саме цього дня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила постанову та Акт проголошення незалежності України.
Саме з цього періоду почався новий етап розвитку України як нової молодої сучасної і незалежної держави. Конкретним, реальним, новим змістом наповнювався суверенітет України. Здобувши незалежність, народ України розпочав активну діяльність щодо створення своєї демократичної правової держави.
На політичній карті світу з’явилася нова незалежна країна, визнана майже 140 державами.
У Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року і зверненні Верховної Ради України «До парламентів і народів світу» наголошувалося на тому, що до цивілізованих країн бажає увійти нова держава, яка гарантує вільний розвиток українського народу, кожного громадянина України незалежно від його етнічної приналежності.
24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла історичний документ виняткового значення для долі українського народу – Акт проголошення незалежності України, за який проголосувала абсолютна більшість депутатів.
Доленосне рішення припиняло існування Української Радянської Соціалістичної Республіки.
Цей переламний історичний момент став народженням нової держави: на геополітичній карті світу постала самостійна і незалежна держава – Україна.
Проголошення державної незалежності України обумовило необхідність створення власної національної валюти й власної грошової системи як необхідних умов політичної та економічної незалежності України, що було зафіксовано 16 липня 1990 року в «Декларації про державний суверенітет України» у розділі «Економічна самостійність». 20 березня 1991 року Верховна Рада Української РСР оголосила розташовані на території України банки власністю республіки та утворила на базі Українського республіканського банку Держбанку СРСР Національний банк України (НБУ).
Вже наступного місяця під егідою парламентських комісій з питань культури та духовного відродження розпочалась робота над ескізами нових українських грошей, номінальний ряд яких – 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100 – був затверджений Верховною Радою України у вересні 1991 року. Згодом «радянські» номінали «3» і «25» були замінені на «2» і «20», а сам їх ряд був доповнений резервною банкнотою на 200 одиниць.
10 грудня 1991 року своєю постановою Президія Верховної Ради затвердила назву грошової одиниці – гривню, яка мала стати єдиним законним платіжним засобом на території України, її покупюрну будову, а також перелік видатних діячів історії та культури України, портрети яких планувалось помістити на лицьовій стороні банкнот. Над їх художнім оформленням працювала група художників – українських митців.
Брак обігових коштів і необхідність захисту власного споживчого ринку після розпаду СРСР змусив НБУ 10 січня 1992 року ввести в обіг купоно-карбованці, які використовувалися паралельно з радянським рублем і розглядалися як тимчасова грошова одиниця на період до запровадження гривні.
Тим часом, 02 березня цього ж року був затверджений перелік монет номіналом 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 25, 50 копійок і 1 гривня, відкарбовані (крім 3, 15, та 20 копійок, від яких відмовились) на Луганському верстатобудівному заводі. Весною 1992 року було виготовлено і перші півтора мільярди банкнот нової грошової одиниці, які через відсутність власних виробничих потужностей друкувались за кордоном: номіналом 1, 2, 5, 10, 20 гривень – канадською компанією «Canadian Bank Note Company Limited», а номіналом 50, 100 та 200 гривень – британською «Thomas De La Rue Company Limited».
Введення в обіг гривні, заплановане на літо 1992 року, довелося кілька разів відкладати через гіперінфляційні процеси, які мали місце в Україні.
Курс купоно-карбованця вдалося суттєво стабілізувати лише у 1996 році. Це дало підставу Президенту України Леоніду Кучмі 25 серпня підписати указ «Про грошову реформу в Україні». Зазначеним указом передбачалося з 02 по 16 вересня цього ж 1996 року «введення в обіг визначеної Конституцією та іншим законодавством України національної валюти України, якою є гривня та її сота частина – копійка».
З 17 вересня 1996 року гривня стала єдиною законною грошовою одиницею України, на той момент офіційний курс гривні, встановлений НБУ, зафіксовано на рівні 1,76 гривні за 1 долар США.
З появою у березні 1994 року власної банкнотної фабрики в Україні було створено Банкнотно-монетний двір НБУ, який того ж року почав друкувати гривні. 22 серпня 2001 року в обіг було введено банкноту номіналом 20 гривень, а з 15 вересня 2006 року з’явилась банкнота номіналом 500 гривень.
Проведення реформи сприяло збільшенню обсягів реалізації товарів, активному надходженню платежів від населення за різні послуги. Було створено умови для прискорення широкого спектру позитивних соціально-економічних змін, посилення довіри іноземних інвесторів до України.
У результаті проведення грошової реформи вдалося забезпечити покращення стану фінансово-грошової системи. Це сприяло цілеспрямованому розвитку економіки.
За період незалежності Україна продемонструвала чималу спроможність розвитку і перспектив – Україна обирає шлях амбітної європейської країни та демонструє чималі здобутки. Україна – перша держава світу, в якій цифрові паспорти у смартфоні стали повним юридичним аналогом звичайних документів. Це країна, яка виконує одну з головних умов демократії і знімає недоторканість з депутатів, саме в період незалежності громадяни України отримують реальне право власності на землю і вперше реалізовують принцип народовладдя. Україна стає партнером НАТО з розширеними можливостями.
За трохи більше ніж 30 років в Україні побудовано тисячі кілометрів доріг, сотні шкіл, дитячих садочків і лікарень.
У країні будуються літаки, гвинтокрили і танки, відроджується військово-морський флот, військово-морські бази та будуються корвети… Україна приймає ракетну програму на 10 років та посилює оборонну здатність за всіма напрямками. Масштабна міжнародна діяльність і підписання відповідних угод відкривають нові можливості для реалізації, як потужних міжнародних державних проєктів, так і здійснення амбітних мрій громадян навчатися і працювати за кордоном.
Україна робить великі кроки у розвитку державності, тож з метою утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, спираючись на історію української державності в день відзначення 30-ї річниці проголошення незалежності України 24 серпня 2021 року під час урочистої промови Президент України підписує Указ Про День Української Державності № 423/2021.
Роки незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як держава, здатна утверджувати демократичні цінності, відстоювати свободу, гідність та розмаїття, захищати свій суверенітет і цілісність; вдалося побудувати толерантне суспільство, в якому знаходять спільну мову та взаємну повагу різні етнічні, релігійні, соціальні групи.
Проте пряме застосування збройної сили російською федерацією проти суверенітету і територіальної цілісності України, яке розпочалося у 2014 році вторгненням і подальшою анексією півострова Крим та війною на сході України, а в 2022 році, після тривалого військового нарощування – повномасштабного вторгнення в Україну, перебіг життя в Україні змінився.
24 лютого 2022 року росія напала на Україну, обстрілюючи прикордонні застави та завдаючи удари з повітря по всіх регіонах України. Одночасно на території України розпочався рух танкових колон і живої сили. Велике скупчення військово-морських сил агресора має місце і в Чорному морі.
Нині Україна героїчно протистоїть повномасштабному вторгненню росії. Військові, усі силові структури, громадяни України піднялися на захист державного суверенітету відстоюючи незалежність і майбутнє батьківщини. Завдяки потужному волонтерському руху в усіх населених пунктах України здійснюється значна діяльність, направлена на підтримку, як захисників, так і постраждалих та вимушених переселенців, а армія добровольців щоденно поповнює ряди захисників.
Збройні сили України, Національна гвардія, Національна поліція, Территориальна оборона чинять запеклий опір окупантам.
Країни Заходу застосовують усе більше санкцій проти росії та підтримують Україну, надаючи допомогу для наближення перемоги та армія окупантів цинічно бомбардує, обстрілює житлові квартали міст, знищує цивільну інфраструктуру, лікарні, школи, історичні пам’ятки і чинить нелюдські звірства на окупованих територіях проти мирних жителів України.
Сьогодні Україна має безпрецедентну підтримку серед керівництва і громадян країн Європейського союзу.
Політики і громадські діячі різних країн засвідчують, що нині Україна стала щитом для всієї Європи від російської агресії, а відданість українців принципам демократії та свободи не викликає сумнівів. В Україні здійснено низку реформ та імплементовано значну частину законодавства ЄС.
Зважаючи на здобутки України 23 червня 2022 року Європейська Рада на саміті у Брюсселі ухвалила рішення про надання Україні статусу кандидата в Європейський Союз.
Україна була і є європейською державою… і територіально, і історично, і за демократичними поглядами і цінностями. Тому Україна нині проявляє небувалий героїзм і бореться за мир, свою незалежність та за демократичні цінності всього цивілізованого світу, а мужність і патріотизм українських захисників, допомога країн-партнерів та єднання і взаємодія всіх громадян-патріотів дає абсолютну впевненість у перемозі добра над злом!
16 липня 1990 р. Постанова Верховної Ради України “Про День проголошення незалежності України”
ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 4490. Арк. 107.
16 липня 1990 р. Декларація про державний суверенітет України
ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 16. Спр. 4490. Арк. 100-106.
03 серпня 1990 р. Постанова Президії Верховної Ради Української РСР «Про державну символіку Української РСР»
ЦДАВО України. Ф. 1. Оп. 22. Спр. 1588. Арк. 1.
27 лютого 1991 р. Постанова Верховної Ради Української РСР «Про проведення референдуму в Українській РСР 17 березня 1991 року»
ДАОО Україна. Ф. Р-8239. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 2.
05 липня 1991 р. Постанова Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Закону «Про вибори Президента Української РСР»
ДАОО Україна. Ф. Р-8239. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 111-112.
24 серпня 1991 р. Постанова Верховної Ради Української РСР «Про проголошення незалежності України»
ДАОО України. Ф. Р- 8239. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 116.
01 липня 1992 р. Постанова Верховної Ради України «Про проект нової Конституції України»
ДАОО Україна. Ф. Р-8239. Оп. 1. Спр. 38. Арк. 15.
28 січня 1992 р. Постанова Верховної Ради України «Про Державний прапор України»
ДАОО України. Ф. Р-8239. Оп. 1. Спр. 37. Арк. 1.
19 лютого 1992 р. Постанова Верховної Ради України «Про Державний герб України»
ДАОО України. Ф. Р-8239. Оп. 1. Спр. 37. Арк. 21.
19 червня 1992 р. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про всеукраїнський та місцеві референдуми»
ДАОО України. Ф. Р-8021. Оп. 1. Спр. 3. Арк. 178-179.
04 квітня 1992 р. Постанова Кабінету Міністрів України «Про розширення введення в обіг купонів багаторазового використання»
ДАОО України. Ф. Р-8021. Оп. 1. Спр. 7. Арк. 1-1зв., 2-2зв..
25 квітня 1992 р. Постанова Кабінету Міністрів України «Про введення в дію постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 1992 р. № 193 «Про внесення змін до системи регульованих цін і тарифів»
ДАОО України. Ф. Р-8021. Оп. 1. Спр. 7. Арк. 27.
10 червня 1992 р. Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до системи регульованих цін»
ДАОО України. Ф. Р-8021. Оп. 1. Спр. 7. Арк. 154.
19 серпня 1992 р. Указ Президента України «Про Координаційну раду з питань економічної реформи в Україні»
ДАОО України. Ф. Р-8021. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 75, 78, 79.
08 листопада 1992 р. Указ Президента України «Про реформу грошової системи України»
ДАОО України. Ф. Р-8021. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 187а, 187б, 187в.
09 листопада 1992 р. Розпорядження Президента України «Питання Державної комісії по проведенню грошової реформи в Україні»
ДАОО України. Ф. Р-8021. Оп. 1. Спр. 11. Арк. 179а.
11 листопада 1992 р. Розпорядження Президента України «Про науково-практичну конференцію «Виборча система і проблеми становлення української держави»
ДАОО України. Ф. Р-8021. Оп. 1. Спр. 11. Арк. 182-184.