До 110-ї річниці з Дня народження Романа Олексійовича Шувалова

Державний архів Одеської області презентує документальну виставку

«До 110-ї річниці від дня народження

Романа Олексійовича Шувалова»

02 (15). 10. 1911 – 14. 04. 2002рр.

Шувалов Роман Олексійович – одеський краєзнавець, полковник, учасник Другої Світової війни. Входив до складу робочої групи з укладання «Книги Пам’яті». За заслуги і високі результати пошукової роботи нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Автор 4-х монографій та понад 200 публікацій у місцевій періодиці та інших виданнях.

Народився Роман Олексійович 02 (15) жовтня 1911 р. у місті Одесі. В період з 1921-1926 рр. навчався в Одеській школі-семирічці № 3, тепер Маріїнська гімназія. У 1926-1929 рр. закінчив професійну школу «Метал» та згодом працював техніком на Одеському верстатобудівному заводі до 1933 р.

З 1933 по 1936 рр. служив в Червоній Армії – у місті Житомирі в 5-ій кавалерійській дивізії курсантом, начальником радіостанції, старшим електромеханіком дивізії. Після демобілізації й до початку Другої Світової війни навчався і закінчив Одеський інститут зв‘язку. Одночасно працював лаборантом навчального передавального радіоцентра інституту.

На початку війни брав участь в обороні Одеси командиром взводу зв‘язку 287-го стрілецького полку 25-ої стрілецької дивізії. В боях під Одесою у вересні 1941 р. був поранений, евакуйований морем до Краснодара, де перебував у шпиталі на лікуванні. З листопада 1941 р. і до кінця війни воював на фронті в діючій армії – 13-й окремій стрілецькій бригаді на Південному фронті, а після її переформування у 1942 р. в 161-ту стрілецьку дивізію – на Воронезькому і IV Українському фронтах.

Після війни служив у 107-му стрілецькому корпусі старшим помічником начальника зв’язку корпуса. В 1951 р. демобілізований інженер-капітаном. Романа Олексійовича нагородили орденом Вітчизняної війни I ступеня, орден Червоної Зірки, орден Богдана Хмельницького, медалі «За відвагу», «За оборону Одеси», ювілейні медалі.

Після служби в армії і до виходу на пенсію у 1981 р. працював технологом, начальником відділу технічного контролю, головним інженером на одеських підприємствах електронної і радіотехнічної промисловості – «Епсилон» и «Нептун». В ті роки Роман Олексійович захопився краєзнавством та почав працювати в архівах як приватна особа і як представник Одеського товариства охорони пам’яток історії і культури. Темами його досліджень стали історія Одеси, козачих поселень, етнічних громад, біографії видатних одеситів.

Особливу увагу Шувалов приділяв роботі по встановленню імен загиблих учасників військових дій та місць їх поховань в Одесі і на території Одеської області. Зібрані ним дані в архівах стали підставою для встановлення понад 3100 імен загиблих воїнів та місць їх поховань. Входив до складу робочої групи з укладання «Книги Пам’яті». Автор 4-х монографій та понад 200 публікацій у місцевій періодиці та інших виданнях. За заслуги і високі результати пошукової роботи нагороджений орденом «За мужність» III ст. В 2002 р. помер у місті Одесі, похований на II Християнському кладовищі.

1983-1997 рр. Стаття з історії міста Одеси. «Литературная экскурсия по Люстдорфу». Автограф.

ДАОО України, Ф. Р-8187, Оп. 1, Спр. 3, Арк. 1, 6, 9

1983-2002 рр. Стаття про життя та діяльність видатних осіб в місті Одесі та області «Родственница Пушкина в Одессе».

ДАОО України, Ф. Р-8187, Оп. 1, Спр. 5, Арк. 1, 4

1988 р. «Фарс правосуддя». Стаття та виписки до неї з архівних джерел про історію Новоросійського університету. Автограф.

ДАОО України, Ф. Р-8187, Оп. 1, Спр. 11, Арк. 1, 4-5

1990-1999 р. Статті по дослідження історії Запорізького та Чорноморського козацтва. «Казацкое кладбище в Одессе», «Казацкий кош в окресностях Одессы»

ДАОО України, Ф. Р-8187, Оп. 1, Спр. 16, Арк. 1, 3, 61-62,65-66

1994-1995 рр. «Благотворительная деятельность Г.Г. Маразли». Стаття та підготовчі матеріали до неї: виписки з архівних джерел, друкованих видань, нотатки, графічні матеріали. Автограф.

ДАОО України, Ф. Р-8187, Оп. 1, Спр. 23, Арк. 1, 9-10

1983-2000 рр. Списки військових моряків та моряків-підводників, що загинули під час Другої світової війни в боях за Одесу та поховані в місті Одесі та Одеській області.

ДАОО України, Ф. Р-8187, Оп. 1, Спр. 46, Арк. 1-3, 3зв.