Чорнобильська трагедія

Події цього дня стали однією з наймасштабніших трагедій для людства. Вибух, який зруйнував життя тисячам людей і утворив багатокілометрову зону відчуження, назавжди закарбувався в пам’яті не одного народу.

26 квітня 1986 року, у цей фатальний день на Чорнобильській атомній електростанції вибухнув четвертий енергоблок. В результаті вибуху реактор був повністю зруйнований, а у навколишнє середовище викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Ця аварія розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

До ліквідації наслідків катастрофи було залучено загалом близько 240 тисяч рятувальників. Перші пожежники, які прибули гасити полум’я, не мали спеціальних засобів захисту, тому отримали високі, навіть смертельні, дози радіації.

Тим часом поки рятувальні служби боролися з безпосередніми наслідками катастрофи, решта населення ще й не здогадувались, наскільки страшна трагедія відбулася зовсім неподалік. Уряд СРСР старанно приховував аварію. Ніхто не організовував термінової евакуації, людей навпаки закликали не хвилюватися і продовжувати своє звичне життя, так ніби нічого й не трапилося.

Хронологія подій, що сталися 35 років тому, 26 квітня 1986 року поблизу містечка Прип’ять, вже добре відомі фахівцям і громадськості завдяки публікаціям у спеціальній літературі та виданням для широкого кола читачів. Хоча єдиної точки зору на обставини, що призвели до трагедії, та на її наслідки, серед спеціалістів немає й до сьогодні, вагомого значення набуває той факт, що за часів незалежності з’явилася сама можливість дослідження чорнобильської проблеми безпосередньо на ґрунті документальних матеріалів з фондів архівних установ України.

Постанова Верховної Ради Української РСР № 797 – XII від 28 лютого 1991 р. «Про порядок введення в дію Закону Української РСР “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”

Держархів Одеської області, Бібліотека

Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (Закон введено в дію з 1 квітня 1991 року Постановою Верховної Ради Української РСР від 28 лютого 1991 року N 797-XII (Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 19 грудня 1991 року N 2001-XII)

Держархів Одеської області, Бібліотека

Розпорядження Одеської обласної державної адміністрації про створення Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та положення про управління

Держархів Одеської області, ф. Р-8206, оп. 1, спр. 19

Пам’ятник одеситам, які брали участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС розташований в сквері на розі Малій Арнаутській та Олександрівського проспекту в Одесі. Встановлено 1997 році, до 11-ої річниці аварії на Чорнобильській АЕС. Скульптор – Олександр Князік, архітектор – Володимир Глазирін

Пам’ятник являє собою колону з чорного граніту, вершину якої вінчає людська фігура у вигляді розп’яття, обома руками утримує дві половини атомного ядра. На підніжжя пам’ятника нанесений напис: «Одеситам-чорнобильцям». Пізніше до напису була додана рядок: «Учасникам ядерних випробувань».

Один з них – це перша офіційна реакція партійного керівництва Одеської області на події, що сталися поблизу міста Прип’ять: протокол № 13 засідання бюро Одеського обкому Компартії України від 10 травня 1986 р. На порядку денному – питання про виконання постанов ЦК КПРС та ЦК КПУ щодо ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та усунення її наслідків.

Держархів Одеської області, ф. П-11, оп. 144, спр. 16, арк. 49-53

Наступний документ – це витяг із одного з Указів Президії Верховної Ради СРСР «Про нагородження орденами та медалями СРСР громадян, які найбільш відзначилися під час  ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та усунення її наслідків» від 24 грудня 1986 р., за яким працівники підприємств та організацій м. Одеси та Одеської області за свою героїчну та самовіддану працю отримали високі урядові нагороди.

Держархів Одеської області,  ф. Р-2000, оп. 10, спр. 737, арк. 64-65

У архівних фондах майбутні дослідники знайдуть багато матеріалу. З часом все більш цінним джерелом стають спогади безпосередніх учасників ліквідації аварії – тих, хто першим вступив у боротьбу з наслідками катастрофи. Одним з них став полковник В.О.Примак, під командуванням якого військовослужбовці 262-го окремого механізованого полку, що на той час був дислокований у с. Червонознам’янці Одеської області, брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС. Текст, ілюстрований фотографіями з особових архівів, надається за виданням: Ніточко І.І. Афганістан. Чорнобиль. Випробування трагедією: Березівський район. – Одеса, 2009..

Про наслідки аварії на ЧАЕС, яка відгукнулася й у Одеській області, автор книги пам’ятає з власних спогадів, – керівника району, що особисто займався прийомом дітей з чорнобильської зони та організовував допомогу з влаштування постраждалих на нових місцях проживання. Книга І.І.Ніточко присвячена простим та звичайним людям, що мужньо та з честю витримали суворі випробування долі. Тому й потрібно не забувати про героїзм цих людей, пишатися їхніми вчинками, на їхньому прикладі виховувати своїх нащадків. Але, щоб пам’ятати – необхідно знати.

Перелік документів і матеріалів до виставки

Документи Галузевого державного архіву Служби безпеки України