31 січня 2026 року відзначається 100 років від дня народження Ніни Антонівни Строкатої-Караванської (1926-1998) – української правозахисниці, дисидентки, співзасновниці Української Гельсінської групи, борчині за незалежність України у ХХ столітті.
Ніна Строката народилася 31 січня 1926 року в Одесі. Факт її народження зафіксований у книзі реєстрації актових записів (фонд Р-8085, опис 1, справа 354), що зберігається у Державному архіві Одеської області. В архівних документах також містяться відомості про місце проживання родини – на вул. Середньофонтанській, буд. 12, кв. 23 (фонд Р-2351, опис 3, справа 1660), а також запис про народження її матері – Анастасії Гаврилівни Строкатої, у дівоцтві Сухореброї (фонд 37, опис 13, справа 282).
Після завершення навчання в Одеському медичному інституті у 1947 році Ніна Антонівна за направленням працювала лікаркою в місті Татарбунари на Одещині. Згодом повернулася до Одеси, де до 1971 року працювала в медичному інституті. Її особова студентська справа зберігається у фонді Одеського медичного інституту (фонд Р-2147, опис 7, справа 5011).
У 1961 році Ніна Строката пов’язала своє життя з колишнім політичним в’язнем Святославом Йосиповичем Караванським, уродженцем Одеси. Відомості про його народження зафіксовані в метричних документах, що зберігаються у Держархіві (фонд Р-8085, опис 1, справа 78). Після повторного арешту чоловіка у 1965 році Ніна Антонівна активно виступала на захист його прав, протестуючи проти незаконного переслідування та вироку.
Репресії торкнулися і її самої: у 1971 році Ніну Антонівну звільнили з роботи, а вже наступного року заарештували за поширення самвидавних матеріалів. За вироком суду вона була засуджена до чотирьох років таборів суворого режиму. Після звільнення у 1976 році Ніна Строката-Караванська долучилася до правозахисного руху та стала однією зі співзасновниць Української Гельсінської групи, беручи активну участь у її діяльності.
У 1979 році Святослав Караванський повернувся із заслання. Наприкінці того ж року радянська влада позбавила подружжя Караванських громадянства, після чого їм було дозволено виїхати за межі СРСР. Оселившись у США, Ніна Строката-Караванська протягом майже двадцяти років вела активну громадську діяльність, виступала на міжнародних майданчиках і публікувала матеріали, спрямовані на інформування світової спільноти про переслідування інакодумців та український національно-визвольний рух. Померла 2 серпня 1998 року в місті Балтимор (США).
Подружжя Караванських стало одним із символів українського правозахисного руху другої половини ХХ століття. Їхня діяльність поєднала особисту мужність, послідовну громадянську позицію та активний спротив радянській репресивній системі. Їхній життєвий шлях є важливим свідченням ролі особистості в утвердженні демократичних цінностей і збереженні історичної пам’яті.
Документи, що зберігаються у фондах Державного архіву Одеської області – метричні записи, особові справи та інші документальні свідчення дають змогу підтвердити ключові події їхніх біографій.
