Інформація про бібліотеку

---

Розглядаючи дореволюційні штампи на книжках нашої бібліотеки, можна побачити, що вона комплектувалася за допомогою видань різних організацій, іноді зовсім непередбачуваних. Наприклад, на книзі «Отчет Одесской городской публичной библиотеки за 1906 г.», виданої в Одесі у 1907 році, стоїть штамп «Владимирское общество любителей естествознания», а журнал «Записки общества сельского хозяйства Южной России», №10-11, виданий в Одесі у 1912 р., має штамп «Петровское общество исследователей Астраханского края». Є і цілком передбачувані штампи, такі як «Кабинет одесских поверенных» на «Уставе гражданского судопроизводства» за 1886 р., або штамп «Председатель Одесского коммерческого суда» на «Перечне действующих изданий и продолжений «Свода законов» за 1904 р. Часто зустрічаються штампи «Херсонская губернская земская управа», «Прокурор Одесской судебной палаты», «Начальник Южного таможенного округа». Тобто, географія надходжень дуже широка та історія бібліотеки дуже цікава.

Давайте зупинимося на найбільш важливих періодах діяльності нашої бібліотеки.

Їй, як і всьому архіву в цілому, довелося пережити багато випробувань. У 1932 році почалась повна інвентаризація книг, до цього часу відсутня. У зв’язку з тривалими переїздами архіву у різні будівлі, це було зробити нелегко. Але все ж вдалося розподілити за тематичними розділами 2000 книг та газети за 1917-1921 рр.[1] Також ця робота ускладнювалась тією обставиною, що у штатному розкладі не було передбачено ставку завідуючого бібліотекою. Тільки в 1937 році внесено у штатний розклад архіву посаду завідуючого читальним залом і бібліотекою. З цього моменту бібліотека функціонує у складі відділу науково-довідкової літератури. Посаду завідуючого читальним залом і бібліотекою обіймала Н.Л.Суботіна.[2]

Тридцяті роки для архіву в цілому і для бібліотеки зокрема запам’яталися важкими умовами роботи: темні приміщення, відсутність стелажів, недостатня кількість шаф. Не дивлячись на ускладнення, робота з упорядкування літератури проводились успішно, також здійснювались заходи з виявлення дублетних книг і обміну їх на іншу літературу, з метою поповнення бібліотечного фонду. Станом на 01.01.1937 в бібліотеці вже нараховується 4150 книг, у 1938 році – 5592, періодичних видань – 939.[3]

Непоправних втрат завдала бібліотеці Державного архіву Одеської області Велика Вітчизняна війна, під час якої було знищено науково-довідкову літературу у кількості 9000 тисяч екземплярів.[4] Багато з тих, що мають особливу історичну цінність, було вивезено в період окупації до Германії. Так, із 86-ти томів «Полного собрания законов Российской империи», на Батьківщину повернулося тільки 57. Не були повернуті також «Высочайшие приказы» (1852-1863 рр.), «Устав о воинской повинности» (1912 р.), «Свод военных постановлений» (1870 р.), «Воинский устав о наказаниях» (1902 р.), «Военно-судебный устав» (1845-1867 рр.), «Указы» (1809-1810 рр). Із «Приказов по военному ведомству» (1896-1899 рр.) повернулося назад 3 томи.

Але загарбникам не вдалося знищити весь бібліотечний фонд. Вже з 1946 року вона почала швидко поповнюватися новими надходженнями: архівом було придбано російсько-французькі і російсько-німецькі словники, 21 том «Большой Советской энциклопедии».[5] У кінці 40-х років співробітниками проведено інвентаризацію 1900 книг, складено предметно-тематичний каталог. Не дивлячись на труднощі, протягом цього періоду бібліотеку відвідало багато дослідників. Серед них були такі відомі діячі науки, як професор Одеського педагогічного інституту ім. К.Д.Ушинського, доктор історичних наук Боровий; декан Одеського державного університету, доктор історичних наук Добровольський; доктор історичних наук, професор Розенталь; декан педінституту Свичировська, науковий співробітник музею «Героїчна оборона Одеси» Пельц.[6]

Після війни було створено закритий фонд, що складався з літератури, виданої ворожим керівництвом в період окупації Одеси і Одеської області. Новий фонд створено на основі циркуляру МВС УРСР «О хранении и пользовании вражеской литературой». Для цього на території архіву в 1946 році було виділено спеціальне приміщення.[7] До нього заборонявся доступ іншим співробітникам, окрім начальника архівного відділу, директора архіву та особи, відповідальної за зберігання цього фонду. По 3 екземпляри таємної літератури співробітники залишили в архіві, інші було знищено. Під час створення фонду виявлено 38 назв газет, що друкувались в роки німецько-румунської окупації.[8] У 2007 році розсекречено 42 окупаційні газетні підшивки та передано з таємної частини до бібліотеки архіву. Серед них «Молва» (1942-1944 рр.), «Одесса» (1942-1943 рр.), «Одесская газета» (1942-1944 рр.), «Прибугские вести» (1942-1943 рр.), «Одесская газета» (1941-1944 рр.) та інші.

Незважаючи на голод і бідність людей та країни, з бюджету архіву постійно виділялися кошти на придбання нових книг для бібліотеки. Наприклад, у 1946 році на такі потреби було заплановано 3000 крб. Враховуючи те, що в ті роки книжки коштували, в середньому, 30-50 коп., це була астрономічна сума.[9]

Протягом 40-х років продовжувалась робота з систематизації бібліотечних книг. Було оброблено і розкладено на полицях ще 1000 примірників.[10]

У 50-х роках співробітники архіву продовжували роботу з упорядкування літератури. Газети систематизувалися за територіальною ознакою і хронологією. Було оброблено 7850 екземплярів. В 1957 році проводилась робота з упорядкування літератури, виданої румунською і німецькою мовами. Для цієї мети було запрошено спеціалістів з Державної наукової бібліотеки ім. Горького. В результаті з 2026 книг, 962 передано до бібліотеки ім. Горького як художню літературу, 15 книг залишено в архіві, а інші 1049 екземплярів виділено в утиль.[11]

Також в цей період до архіву надійшло 185 нових книг і брошур, діяла пересувна бібліотека, що нараховувала 20 читачів. В 1957 році для бібліотеки було придбано достатню кількість шаф, де розмістилась вся література.

У 1961 році старший науковий співробітник А.Д.Бачинський здійснив важку роботу з упорядкування колекції листівок.[12] (Після шести років роботи в архіві (1958-1963 рр.), він перейшов працювати до Одеського університету на кафедру історії України. В 1993 р. за значний внесок у розвиток краєзнавства і зберігання національної історико-культурної спадщини А.Д.Бачинському було присвоєно звання «Заслужений працівник культури України». В даний час у Державному архіві Одеської області зберігається особовий фонд Анатолія Діамидовича (Р-8139).[13]

У 1965 році співробітниками архіву завершено повну інвентаризацію книг у кількості 3352-х екземплярів, зроблено первинну їх систематизацію і створено необхідні умови для зберігання.

Після реорганізації відділів архіву у 70-тих роках, бібліотеку було віднесено до відділу інформації, публікації і наукового використання документів.

Протягом 1983 року зроблено повний облік науково-довідкової бібліотеки. Результати роботи надіслано до Головархіву УРСР.[14]

З року в рік бібліотечний фонд продовжував поповнюватися новими виданнями. Так, наприклад, у 1984 році надійшов 81 екземпляр нормативно-методичної літератури,[15] а протягом наступного року бібліотека поповнилась 24 річними комплектами журналів, які вже були у кількості 413 комплектів та 5223 одиниць. Також з’явилося 70 екземплярів нових книг, до цього їх кількість дорівнювала 13077 одиницям.[16]

У 1994 році директором Державного архіву Одеської області В.М.Мальченком було видано наказ №7 від 05.04.1994 року, що забороняв присутність сторонніх осіб у приміщенні бібліотеки.[17]

З листопаду 2003 року і до теперішнього часу бібліотека Державного архіву Одеської області є складовою частиною відділу зберігання, обліку та страхового фонду документів.

У 2004 році співробітниками відділу зберігання та обліку документів почала створюватися комп’ютерна база даних бібліотеки, що складається з кількох реєстрів: реєстру книг, реєстру дореволюційних газет, реєстру газет радянського періоду, реєстру одиничних екземплярів газет (укладач – головний спеціаліст О.А.Корецька) та реєстру журналів (укладач-головний спеціаліст В.К.Січкаренко). Цю роботу почато з метою полегшення роботи бібліотекаря та надання можливості дослідникам і співробітникам архіву самим протягом короткого часу дізнатися про наявність тієї чи іншої друкованої одиниці. Комп’ютерна база постійно поповнюється новими даними. Так, наприклад, протягом 2008 року було внесено 300 книг та 50 журналів. У 2009 році реєстр книг збільшився на 427 видань, реєстри газет поповнилися даними про 105 одиничних екземплярів газет дореволюційного періоду і 20-х років радянського періоду та даними про 34 підшивки газет, серед яких 25 підшивок газети «Одесские новости» за 1901-1919 рр., 8 підшивок газети «Известия» (Одеського окрвиконкому) за 1927-1928 рр. та 1 підшивка газети «Известия Ананьевского уездного земства» за 1916 р. і містили інформацію про 209 примірників одиничних екземплярів газет, 102 підшивки газет дореволюційного періоду та 395 підшивок газет радянського періоду. У 2010 році реєстр книг поповнився на 410 видань, реєстри газет на 31 підшивку, реєстр журналів на 136 одиниць.

З 2008 року почалася робота зі створення ще однієї комп’ютерної бази даних – алфавітного покажчика прізвищ відомих історичних осіб, інформація про яких міститься у бібліотечних виданнях. До покажчика входять прізвища відомих осіб і дореволюційного періоду, і радянського, і періоду незалежності. Наприклад, вже внесено такі відомі прізвища, як Сергій Павлович Корольов – радянський вчений-конструктор, Надія Павлівна Крупська – радянський педагог, Леонардо да Вінчі – італійський художник, Михайло Васильович Ломоносов – російський вчений-матеріаліст, філософ, природознавець, Костянтин Дмитрович Ушинський – великий російський педагог, кандидат юридичних наук та інші.

Також у 2008 році створено базу даних наявності путівників по архівам України, країн СНД та Радянського Союзу, топографічну картотеку, картотеку газет дорадянського періоду і радянського до 1950 року.

Протягом всіх років існування бібліотеки відбувається поповнення її фонду. Так, у 2010 році кількість книг збільшилась на 100 екземплярів, кількість журналів – на 105. У 2013 році до бібліотеки Державного архіву Одеської області надійшло 155 друкованих видань. В їх складі: 55 книг, 2 примірники методичної літератури, 86 журналів, 12 підшивок газет. Реєстр книг поповнився даними про 500 примірників літератури, реєстр журналів – 100. У кінці кожного місяця інформація про нові надходження до бібліотеки розміщується на сервері архіву та сайті.

Розповідь про історію бібліотеки Державного архіву Одеської області неможлива без прізвищ людей, що працювали там у різні роки. В її розвиток зробили великий внесок багато співробітників архіву: старший науковий співробітник Ф.А.Макаров, старший науковий співробітник Л.К. Воскобойнікова, науковий співробітник Л.В.Величко, завідуюча читальним залом Н.Л.Суботіна, старший науковий співробітник А. Д. Бачинський, завідуюча відділом публікацій і використання документів Л.Г.Білоусова, завідуюча відділом НДА В.Ф.Онопрієнко, провідний спеціаліст О.О.Солончук, начальник відділу зберігання та обліку документів В.Ю.Алєксєєва, головний спеціаліст В.К.Січкаренко, головний спеціаліст О.А.Корецька та інші.

Станом на 2013 рік бібліотека архіву має близько 11000 книг, 2005 підшивок газет, 456 одиничних екземплярів газет та 11980 журналів. Серед її видань багато тих, що користуються постійним попитом у дослідників.

Серед таких, наприклад, «Полное собрание законов Российской империи» (1728-1912 рр.), «Новороссийский календарь» (1843, 1891 рр.), збірки Херсонського губернського і повітових земств Херсонської губернії (1865-1917 рр.), «Обзоры Одесского градоначальства» (1880-1912 рр.), постанови Одеської міської Думи (1893-1915 рр.), звіти Одеської міської управи (1873-1912 рр.), звіти Одеської повітової земської управи (1870-1912 рр.), постанови Одеських повітових земських зборів (1869-1915 рр.), циркуляри опікуна Одеського навчального округу (1865 – 1912 рр.), статистичні відомості м. Одеси і Херсонської губернії (1853-1918 рр.), зібрання узаконень і розпоряджень уряду, матеріали судових органів – судової палати, окружного суду, література з кримінального і цивільного права тощо.

Особливим попитом користуються матеріали одеських дореволюційних навчальних закладів: училищ, гуртків, гімназій, Новоросійського університету і також сучасних: університетів ім. К.Д.Ушинського, І.І.Мечникова, Одеського технологічного інституту харчової і холодильної промисловості тощо.

Викликають цікавість видання на тему сільського господарства Херсонської губернії і сучасної Одеської області: «Записки императорского общества сельского хозяйства России» (1842-1916 рр.), збірка документів «Сельское хозяйство и крестьянство Западной Сибири 17-20 вв.» (1960 р.), «Урожай главнейших хлебов и сена в Одесском уезде за 1914 г. по селениям» (1915 р.), Б.Н.Черненков «Эволюция сельского хозяйства Одесской губернии» (1925 р.), «Отчет и труды Одесского отдела императорского Российского общества садоводства за 1890 г.» ( 1891 р.) та ін.

Матеріали на тему внутрішньої і зовнішньої торгівлі змальовують взаємовідносини дореволюційної Росії з іншими країнами: Г.Є.Афанасєв «Условия хлебной торговли во Франции в конце 18 века» (1891 р.), «Отчет Одесского Комитета торговли и мануфактур» (1885-1909 рр.), С.С.Антонов «Общий таможенный тариф по Европейской торговле с изменениями» (1915 р.).

Не менш цікавою є медично-санітарна статистика Одеси: «Сведения о врачебно-санитарной организации и эпидемических заболеваниях г. Одессы» (1889 р.), звіти санітарного бюро Одеського міського громадського управління (1899-1901 рр.), огляди санітарного стану м. Одеси (1903 р.), звіти Одеської земсько-міської бактеріологічної станції (1895-1907 рр.).

Особливу цінність мають матеріали Першого Всеросійського перепису (1897 р.); статути різноманітних одеських товариств: «Устав музыкальных училищ» (1900 р.), «Устав Одесского торгово-промышленного и ремесленного общества взаимного кредита» (1901 р.), «Устав товарищества торговли русскими мануфактурными товарами Д.П.Котляревского» ( 1899 р та ін.; адреси-календарі Новоросійського краю і Одеси (1857-1917 рр.), телефонні довідники (1923-1983 рр.).

Бібліотека архіву має друковані військові накази:  Одеського військового округу (1883 – 1914 рр.), Харківського військового округу (1921 р.), Кавказького військового округу (1914 р.), накази військово-господарчому відомству (1919 р.), військово – санітарному відомству (1921 р.), іменні списки втрат на фронтах періоду громадянської війни та ін.

У складі бібліотечного фонду є енциклопедії різних періодів і видань: «Большая Советская энциклопедия» (1926-1941 рр., 1970-1978 рр.). «Еврейская энциклопедия» (т.8), «Радянська енциклопедія історії України» (1969 р.), «Техническая энциклопедия» (1931-1941 рр.), «Советская историческая энциклопедия» (1961-1976 рр.), «Большая энциклопедия С.Н.Южакова (1900-1905 рр.), «Педагогическая энциклопедия» (1929 р.); енциклопедичні словники Ф.Брокгауза та І.Ефрона (1890-1905 рр.), «Бр. А. та І.Гранат и К» (1911-1914 рр.); орфографічні словники, словники скорочень російської мови, російсько-французькі, російсько-німецькі, російсько-українські словники, «Краткий экономический словарь» Г.А.Козлова (1958 р.), «Биографический словарь» А.А.Зворикіна (1959 р.).

Значна кількість літератури охоплює історію України і Росії до 1917 року: матеріали про діяльність Богдана Хмельницького, Вітчизняну війну 1812 р., відміну кріпосного права, возз’єднання України з Росією, про діяльність Є.І.Пугачова, Полтавську битву, повстання декабристів, розвиток промисловості і сільського господарства: І.Крип’якевич, І.Бутич «Документы Богдана Хмельницкого 1648-1657 гг.» (1961 р.), збірка документів «Украина перед освободительной войной 1648-1654 гг.» (1946 р.), збірка документів «Селянський рух на Україні. Середина 18 – перша чверть 19 сторіччя», А.Г.Тартаковський «Военная публицистика 1812 г.» (1967 р.), П.С.Ткаченко «Московское студенчество в общественно-политической жизни России второй половины 19 века» (1958 р.) тощо.

Багато примірників літератури нараховує період громадянської війни: збірки статей «Из истории гражданской войны и интервенции 1917-1922 гг.» (1974 р)., «В огне гражданской войны» (1962 р.), В.Коновалов «Иностранная коллегия» (1958 р.), збірка документів «Гражданская война на Украине» (1967 р.) та ін.

Не менш яскраво представлений період Великої Вітчизняної війни: збірки документів «Одесса в Великой Отечественной войне», т.1-3 (1951 р.), «73 героических дня» (1978 р.), «Солдаты Родины» (1976 р.), книги пам’яті: «Старшие офицеры, погибшие на Одесщине в 1941-1945 гг.» (2002 р.), «Женщины-воины Одесщины» (2003 р.), «Воздушные десанты на Одесщине» (2002 р.), «Оборона Одессы» (2003 р.), «Капитаны, погибшие и похороненные на Одесщине» (2003 р.), «Младшие офицеры, погибшие на Одесщине» (2004 р.) і т.д.

Також у бібліотеці зберігається література про відомих історичних діячів, таких як У. Кармалюк, Л.О.Утесов, Н.Щорс, А.Г.Стаханов, Г.І.Котовський, А.П.Гайдар, Н.І.Лобачевський, І.В.Мічурін, Я.А.Коменський, Я.М.Свердлов, К.С.Станіславський, В.П.Чкалов, П.С.Нахімов та ін. Збірки містять біографічні відомості та розповідь про суспільно-політичну і наукову діяльність відомих осіб.

Має місце і література релігійної тематики: П.Слободянюк «Українська церква» (2000 р.), В.Рожко «Нарис з історії української православної церкви на Волині» (2001 р.), збірка «Православные храмы в болгарских и гагаузских селениях юга Укрины и Молдовы» (2005 р.), Ніточко І.І., Ляшик П.І., Корецька О.А. «Носії православ’я на Березівщині» (2013 р.) та ін.

Найбільш чисельною є література з історії Одеси: А.М. де Рибас «Старая Одесса» (1990 р.), краєзнавча збірка «Есть город у моря» (1990 р.), І.В.Дивний «Страницы военного некрополя старой Одессы», книга 2 и 3, (2000 р.), статистичні відомості м. Одеси і Херсонської губернії (1853-1918 рр.), кошториси прибутків і видатків м. Одеси (1869-1909 рр.), благоустрій м. Одеси – проект каналізації Пересипу (1913 р.), контракт на спорудження Одесько-Дністровського водогону (1870 р.), реорганізація пожежної справи в Одесі (1898 р.), будівництво трамвайних ліній та ін.

Також бібліотека архіву нараховує значну кількість екземплярів літератури з історії німецького, грецького, єврейського населення області і України: семитомне видання «Попечительный комитет об иностранных поселенцях Южного края России», шеститомне видання «Греки Одессы», тритомне видання «Евреи Одессы», анотований перелік справ Державного архіву Херсонської області «Німці Херсонщини» (2002 р.) і багато інших.

Допомагають архівістам та дослідникам путівники по архівам України різної направленості, країн СНД, Радянського Союзу.

Широко представлена література про мистецтво, науку, техніку, музику, музеї, банки, казначейства.

Крім цього, в бібліотеці знаходиться достатня кількість методичної літератури, яка здійснює неоціненну допомогу співробітникам архіву у плануванні і виконанні робіт зі збереження і використання документів. Методична література нараховує 1783 одиниці зберігання. До неї належать переліки документальних матеріалів міністерств, література з обліку і збереження документів, кіно-фотодокументів, використання документів, комплектації документів, довідкова література, інструкції, накази, норми виробітку часу, «Основні правила роботи державних архівів України» і т.д.

Газетні підшивки також охоплюють різні періоди історії: «Одесские новости» (1908-1915 рр.), «Вечерние известия» (1925-1926 рр.), «Демократическая Украина» (1992 р.), «Архивариус» (2004 р.), «Крестьянская Россия» (1906 р.), «Тернии труда» (1906 р.), «Свобода и равенство» (1907 р.), «Рідний край» (1907 р.), «Отклики» (1902 р.), «Форветс» (1903 р.), «Освобождение» (1902-1905 рр.), «Донская речь» (1905 р.), «Моряк» (1913 р.), «Казарма» (1906-1907 рр.), «Солдатская газета» (1906-1907 рр.), «Студент» (1903 р.), «Одесский печатник» (1913 р.), «Земля и воля» (1907 р.), «Колокол» (1860-1862 рр.), «Одесский вестник» (1827 р.), виданий французькою і російською мовами, – одна з перших газет м. Одеси.

Найбільш популярними серед відвідувачів журналами є «Архіви України» (1965-2012 рр.), «Вопросы истории» (1945-1993 рр.), «Исторический архив» (1955-1960 рр.), «Родина» (1989-1999 рр.), «Военно-исторический журнал» (1962-1992 рр.), «Красный архив» (1923-1941 рр.), «Памятники Украины» (1987-1998 рр.), «Вестник древней истории» (1953-1954 рр.), «Исторические науки» (1960-1961 рр.), «Вольное казачество» (1935-1938 рр.), «Лехаим» (1999-2000 рр.), «Морской листок» (1909-1910 рр.), «Свобода» (1888 р.), «Русская старина» (1875-1917 рр.), «Киевская старина» (1882-1895 рр.), «Журнал Министерства народного просвещения» (1856-1917 рр.), «Журнал Министерства юстиции» (1859-1912 рр.) та ін.

Яскраво представлена колекція листівок і прокламацій різних періодів, партій і організацій, що нараховує більше 3000 тисяч одиниць зберігання, основна маса яких передана до бібліотеки з фонду журналіста Бродовського. Систематизація листівок проводилась за авторським, хронологічним і тематичним принципом: боротьба з голодом, ліквідація неграмотності, підпільні революційні і військові організації нашого регіону, період громадянської війни, політичні партії регіону, пропагандистські листівки.

Також у бібліотеці Державного архіву Одеської області зберігаються колекції календарів і листівок різної тематики: «Храм Михаила в г. Одессе», «Еврейский общинный центр «Мигдаль», «130 лет Черноморскому яхт-клубу», «Одесский сад скульптур», «Ильичевский морской торговый порт», «70 лет Одесской области», «Радуга еврейской диаспоры» та ін.

Поповненню бібліотеки новими надходженнями сприяють постійні дослідники та друзі архіву, що дарують нам свої видання та видання з історії Одеси: М.Р.Бєльський,І.В.Дівний, В.А.Смирнов, А.В.Макідонов, Т.Є.Донцова, О.О.Синявська, А.А.Дроздовський, О.О.Сурилов, К.К.Васильєв, В.С.Балух, Н.М.Якупов, С.С.Аргатюк, І.Л.Комаровський, Н.О.Кляшторна, О.Є.Музичко, В.О.Михальченко, Я.Я. Майстровой та багато інших, за що їм щира вдячність.

Самі співробітники архіву активно працюють над поповненням бібліотечного фонду, створивши 37 томів з серії «Видання Державного архіву Одеської області». Серія містить і спеціальні видання, такі як довідники, реєстри, і видання з історії краю.

Будемо сподіватися, що наступні роки промайнуть для нашої бібліотеки в такій же плідній праці, як і попередні.

---

---

---