До 495-річчя міста Балта Одеської області

У 2021 році балтяни святкують 495 років рідному місту Балта. Це невелике місто з цікавою історією, що сягає своїм корінням в глибоку сиву давнину. Перші достовірні згадки про існування на цій території невеликого містечка відносяться до 30-х років 17 століття. В той час за вказівкою князя Любомирського (представник одного з найбагатших родів у Речі Посполитій) було засновано селище, назване Палієвим (Палієвим Озером). У 1738 році  почалося будівництво князем Юзефом (Йосипом) Любомирським польської фортеці на лівому березі річки
Кодими, названою потім на честь його Юзефґрод (Юзефград). Згідно з адміністративним поділом Речі Посполитої, місто відносилося до Брацлавського воєводства. На противагу польському місту турки вирішили будувати на правому боці Кодими фортецю і місто. Саме це місто було названо Балта – сокира в перекладі. Турецький уряд сприяв заселенню цього регіону. На перших порах жителі так званої «ханської слободи» звільнялися від податків, згодом платили десяту частку своїх доходів. Населення слободи складали українці, молдавани, євреї, росіяни і вірмени. На кінець 17 початок 18 століть до цих місць переселилися і російські старовіри (старообрядці). У цей же час місто
(обидві його історичні частини – Балта і Юзефгрод) потерпало від постійних російсько-турецьких і російсько-польських воєн, озброєних повстань і розбійницьких набігів. Звідси з 1768 року почалася п’ята за рахунком російсько-турецька війна. У цьому ж році місто піддалося нападу і розграбуванню загонами гайдамаків на чолі із Максимом Залізняком. Торгове значення міста у 18 столітті було великим, оскільки Балта розміщувалася на торговій дорозі, що вела з Поділля, Волині, Київщини до берегів Чорного моря. Туди, до турецьких міст, таких як Очаків і Хаджибей, тягнулися обози з товарами, перш за все з хлібом. Тоді дорога, котра вела на південь, отримала назву Балтської.

Нею користувалися і ногайські татари, що часто відвідували вже тоді знамениті продажем української і ногайської худоби балтський ярмарок, і польські магнати, що мали свої торгові представництва в Хаджібеї, росіяни, українці, єврейські і вірменські купці. Відродження Юзефгрода почалося в 1770-і роки, коли син князя Станіслава Любомирського Олександр отримав від батька в своє розпорядження частину маєтків. У 1776 році він сприяв перебудові фортеці; цього року місто отримало магдебурзьке право – особливі правові норми самоврядування.


У 1791 році, згідно з Ясським мирним договором, турецьке містечко Балта відходить до Російської імперії, а в 1793 році Юзефград
(незабаром перейменований на Єленськ) та інші землі Любомирських були продані і також увійшли до складу російської держави. Балта входила до складу Єкатеринославського наміснитцтва, а Єленськ — Вознесенського. У 1797 році Єленськ і Балта були офіційно об’єднані в одне місто — Балту, яка стала центром повіту Подільської губернії.


У місті регулярно проходило 6 ярмарків, товарообіг яких швидко зростав: перший – 20 квітня, у день святого Георгія; другий – 29 червня, на свято Петра і Павла; третій – 6 серпня. На Преображення; четвертий – 1 січня на Василя Великого, і найвідоміший – Троїцький ярмарок (на Трійцю). Торгували пшеницею, худобою, салом, шерстю, шкірою тощо. Троїцький ярмарок знаменитий був, у першу чергу, торгом коней.
У 1865 р. стала до ладу залізниця Одеса-Балта – перша залізниця в підросійській Україні, що пов’язала південно-західні сільськогосподарські
райони з Одеським портом. Балта стає одним з найбільших торгових центрів півдня України.


Під час національно-визвольних змагань України місто постійно переходило з рук в руки. Місто Балта побувала під окупацією і більшовиків, і
денікінців. У квітні 1918 місто визнало владу Гетьмана Павла Скоропадського, проте серед австро-німецького гарнізону Балти спалахнуло
повстання. Лише 1921 остаточно встановився комуністичний режим. Заочно у серпні 1920 Балтський повіт російські більшовики включили до складу новоствореної Одеської губернії. У 19 столітті Балта була центром повіту, тому тут звели в’язницю, лікарню, дві гімназії (для хлопчиків і дівчаток), громадське зібрання – все, що потрібно було для повітового центру.


Одним з найстаріших місць Балти є площа, розташована навпроти пожежної частини (нині – сквер). Вона була заснована на початку 18 століття
князем Юзефом Любомирським, який на високому березі річки Кодими побудував замок.
Після його смерті князь Станіслав Любомирський облаштував ц площу і побудував біля неї костел (в 70-ті роки минулого століття костел
використовувався як автобусна станція) і палац (нині – фасадний корпус педучилища). Головною пам’яткою Балти слід вважати Успенський собор – храм із височезною дзвіницею, яку видно із усіх куточків Балти, та і з околиць також. Збудовано цей храм було на зламі 19-20 століть. Освятили собор у 1915 році. А у 1931 році закрили. В часи німецької окупації храм було відкрито для богослужіння і відреставровано.


Цікаво, що 1925-1928 рр. Балта була столицею Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки, яка увійшла до складу
УРСР. Коли після Першої світової війни Молдавія опинилася під Румунією, Сталін прийняв рішення створити «власну» Молдавію і відвід для цього територію України на березі Дністра – нині це Придністров’я. Назвали таке нове утворення Молдавською Автономною Радянською Соціалістичною Республікою, а столицею, у 1924 році зробили Балту. Тільки у 1929 році столицею МАРСР став Тирасполь, а Балта – повернулась у УРСР.


З червня 1940 р. Балтский район відноситься до Одеської області.  У березні 1944 року війська 2-го Українського фронту зайняли Балту.
Після закінчення війни почалося повернення міста до мирного життя: відновлені пошкоджені і зруйновані житлові будівлі, знову запрацювали
промислові підприємства, школи, лікарні. 04 лютого 2016 року Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про
віднесення міста Балта Балтського району Одеської області до категорії міст обласного значення». У 2015-му році, на мапі України з’явилася Балтська громада: 16 колишніх сільських рад добровільно створили велику, самодостатню, дружню родину. Згодом приєдналися ще 4. Наразі кількість старостатів у громаді складає вже 20, і це – 34 населених пункти разом з містом. Площа громади складає 1045,358 кв. км. Загальна кількість населення на 01 січня 2021 року – 34 117 осіб, 18 242 з яких проживають у м.Балті. Місто Балта – серце Балтської громади, осередок реформ і якісних перетворень.


Балті без п’яти років – півтисячоліття… Це чудове місто на Одещині поєднує в собі історичні багатонаціональні традиції, культури і мови з
сучасними підходами у розвитку економіки, високим патріотизмом і любов’ю до рідного краю. Балта – це історія і сучасність поєднані у тандемі талановитих, відданих і працелюбних людей. У Державному архіві Одеської області зберігаються цікаві історичні документи різних часів.

1803 р. Книга про записи прибутково-видаткових сум від збору мита (Балтський повітовий суд) ДАОО України. Ф. 445, Оп. 1, Спр. 13